Припинення виплати пенсії

pensiya_prekpa Відповідно до частини першої ст. 49 до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у редакції від 07.07.2014 р. (далі – Закон 1058-15) виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом (наприклад, у разі визнання особи, яка пройшла черговий огляд органами МСЕК, здоровою, якщо інвалід не з’явився в органи медико – соціальної експертизи на повторний огляд).   Ст. 51 Закону 1058-15 передбачено, що при цьому треба розуміти, що у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від’їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується лише в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. Обов’язково слід звернути увагу на положення пункту 2 частини першої статті 49 Закону 1058-15 та положення другого речення статті 51 Закону 1058-15, які втратили чинність, як такі, що є неконституційними на підставі Рішення Конституційного Суду N 25-рп/2009 (v025p710-09) від 07.10.2009 р. Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України, частиною другою статті 73 Закону України “Про Конституційний Суд України” закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином положення пункту 2 частини першої статті 49 Закону 1058-15 та положення другого речення статті 51 Закону 1058-15 втратили чинність 07.10.2009 р. Конституційний суд в своєму рішенні вирішив звернути увагу Верховної Ради України на необхідність приведення у відповідність до Конституції України положень інших законів, які регламентують виплату пенсій пенсіонерам, які постійно проживають у державах, з якими Україною не укладено відповідного договору, а також прийняття закону про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними. Враховуючи відсутність нормативно-правових актів, які регламентують виплату пенсій пенсіонерам, які постійно проживають у державах, з якими Україна не уклала відповідного міжнародного договору, після прийняття рішення Конституційним Судом України, пенсіонери України, які проживають за кордоном, змушені вирішувати спірні питання стосовно отримання пенсії за відсутності відповідного міжнародного договору у судовому порядку. Вищим адміністративним судом України для забезпечення однакового застосування законодавства під час розгляду та вирішення адміністративних справ було видано інформаційний лист від 18.02.2014 № 212/11/14-14, в якому роз’яснено, що з 7 жовтня 2009 року порядок виплати пенсії громадянам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, регулюється нормами Закону 1058-15 з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 7 жовтня 2009 року N 25-рп/2009 (v025p710-09). Відповідно до частини 2 ст. 49 до Закону 1058-15 поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з’ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 Закону 1058-15. Нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.   Поновлення виплати пенсій відбувається при зверненні пенсіонера особисто з заявою та паспортом або через його законного представника. Також, поновлення виплати пенсій відбувається у відповідності зі ст. 35 Закону 1058-15, а саме: – у разі визнання знову інвалідом виплата пенсії по інвалідності відновлюється з дня, з якого припинено виплату, до дня повторного огляду, але не більш як за три роки, якщо орган медико -соціальної експертизи визнає її за цей період інвалідом; – з дня встановлення інвалідності, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше 5 років. Звертаємо увагу на те, що в обов’язковому випадку територіальні органи Пенсійного фонду мають надати пенсіонеру рішення про припинення виплати пенсії чи поновлення виплати пенсії. У відповідності до ст. 50 Закону 1058-15 суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім’ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також у зв’язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.