Страховий стаж

Страховий стаж — період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі, не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за ві­ком, з якого визначається розмір пенсії по інвалідності або у зв’язку із втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповід­но період з дня встановлення інвалідності до досягнення за­страхованою особою встановленого законодавством віку та період із дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би встановленого законодавством віку. Деколи виникають випадки коли управління Пенсійного фонду починають брати до у ваги стаж до 01.01.2004 року але при цьому вносити даний перерід до розрахунку значеннями «0», що в свою чергу призводить до суттєвого зниження пенсії. Дані дії є неправомірними з наступних підстав та викладенні судом який розглядався за Нашого представництва інтересів, нижче зазначеним чином. Відповідно до ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу. Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої ст.27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом – на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року, – за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Основним документом, що підтверджує стаж роботи, відповідно до ч.1ст. 62 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» є трудова книжка. Згідно з наявними в матеріалах справи копії трудової книжки позивача останній в період часу з 25.05.1998 року по 20.02.2010 року працював в ПП «БЛС», однак підприємство не сплачувало внески за позивача за період з 2000 року по 2003 рік. Проте, відповідно до ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» додатково за бажанням особи можуть бути виключений, зокрема, період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року. Таким чином, страховий стаж за вказаний період відповідно до чинного законодавства про пенсійне забезпечення не враховується обов’язково, а тому наявні правові підстави для не врахування для обчислення пенсії останнього його заробітної плати за період з 01.07.2000 року по 31.12.2003 року і позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню, однак починаючи з 14.02.2015 року, а не з 22.12.2014 року, враховуючи час звернення позивача з позовною заявою.