Содержание
- Условия назначения пенсии по потере кормильца
- Документы для оформления пенсии по потере кормильца
- Пример из судовой практики
Пенсия по утрате кормильца назначается нетрудоспособным членам семьи умершего кормильца, которые были на его удержании, при наличии предусмотренных законом условий для её назначения.
Наибольшее количество вопросов возникает при оформлении этого вида пенсии относительно наличия такого права и необходимых документов, а также размера такой пенсии.
Юристы нашей компании помогут Вам решить сложные вопросы при оформлении данного вида пенсии, определится с её размером, представить Ваши интересы во время предоставления документов в органы Пенсионного фонда Украины.
Условия назначения пенсии по потере кормильца
В соответствии с Законом Украины “О общеобязательном государственном пенсионном страховании” пенсия – ежемесячная пенсионная выплата в солидарной системе общеобязательного государственного пенсионного страхования, которую получает застрахованное лицо в случае достижения ею предвиденного данным Законом пенсионного возраста или признания ее инвалидом, или получают члены ее семьи в случаях, определенных данным Законом.
Адвокат по пенсионным вопросам
Консультация юриста по пенсии
В соответствии со статьей 5 Закона Украины “О пенсионном обеспечении лиц, освобожденных из военной службы, и некоторых других лиц” лицам, освобожденным из военной службы, другим лицам, которые имеют право на пенсию по данному Закону, и членам их семей может назначаться (за их желанием) пенсия на условиях и в порядке, предвиденных Законом Украины “Об общеобязательном государственном пенсионном страховании”.
Пенсия в связи с потерей кормильца назначается неработоспособным членам семьи умершего кормильца, которые были на его содержании, при наличии у кормильца на день смерти страхового стажа, который был бы необходим ему для назначения пенсии за III группой инвалидности, а в случае смерти пенсионера или лиц, инвалидность которых наступила в период прохождения срочной военной службы, то:
- пенсия по инвалидности назначается лицу независимо от наличия страхового стажа;
- детям – независимо от того, были ли они на содержании кормильца;
- родителям и мужу(жене) умершего, которые не были на его содержании, если потеряли источник средств к существованию.
Пенсии в случае потери кормильца семьям военнослужащих, лиц, которые имеют право на пенсию за Закном Украины “О пенсионном обеспечении лиц, освобожденных из военной службы, и некоторых других лиц” назначаются, если кормилец умер в период прохождения службы или не позже 3 месяцев после освобождения из службы или позже этого срока, но в результате ранения, контузии, увечья или заболевания, полученных в период прохождения службы, а семьям пенсионеров из числа этих военнослужащих, лиц, которые имеют право на пенсию по данному Закону, – если кормилец умер в период получения пенсии или не позже 5 лет после прекращения ее выплаты. При этом семени военнослужащих, которые пропали без вести в период боевых действий, приравниваются к семьям погибшим на фронте.
При этом такими, которые были на полном содержании кормильца есть те лица, которые получали от умершего кормильца помощь, которая была для них постоянным и основным источником средств к существованию; члены семьи умершего кормильца, для которых его помощь была постоянным и основным источником средств к существованию, но которые и сами получали пенсию, имеют право, по желанию, перейти на пенсию в связи с потерей кормильца.
Документы для оформления пенсии по потере кормильца
Назначение пенсии по потере кормильца осуществляется на основании заявления и прибавленных документов умершего кормильца:
- Паспорт или другой документ, который удостоверяет личность, которой назначается пенсия, местожительство ее и век;
- Справка налоговой администрации о присвоении идентификационного номера как заявителю, так и умершему кормильцу;
- Справка о составе семьи умершего кормильца и документах, которые подтверждают родственные узы с умершим кормильцем;
- Свидетельство органа регистрации актов гражданского состояния о смерти кормильца или решении суда о признании его безвестно отсутствующим;
- Документы о возрасте умершего кормильца семьи (если возраст не отмечен в свидетельстве о смерти или решении суда о признании кормильца безвестно отсутствующим);
- Документы, которые подтверждают стаж умершего кормильца;
- Справка о заработке умершего кормильца
для вычисления пенсии гражданской пенсии по потере кормильца учитывается заработная плата за весь период страхового стажа, начиная с 01.07.2000 (по данным отдела персонифицированного учета).
Заработная плата за период работы до 01.07.2000 будет учитываться во время вычисления пенсии при таких условиях:
- по желанию пенсионера и при условии подтверждения справки о заработной плате первичными документами.
- в случае, если страховой стаж начиная с 01.07.2000 представляет менее 60 месяцев.
Гражданская пенсия в связи с потерей кормильца назначается в размере: на одного неработоспособного члена семьи – 50 процентов пенсии по возрасту умершего кормильца; на двух и больше неработоспособных членов семьи – 100 процентов пенсии по возрасту умершего кормильца, который распределяется между ними равными долями.
Детям-сиротам пенсия в связи с потерей кормильца назначается в размере 50% исходя из размера пенсии по возрасту каждого из родителей.
Членам семей военнослужащих, лиц, освобожденных с военной службы, других лиц, которые имеют право на пенсию по данному Закону, которые погибли (умерли) в результате ранения, контузии или увечья, полученных при защите Родины, ликвидации последствий Чернобыльской катастрофы или выполнении других обязанностей военной службы (служебных обязанностей), или в результате заболевания, связанного с пребыванием на фронте, в партизанских отрядах и соединениях и подпольных организациях и группах, признанных такими законодательством Украины, ликвидацией последствий Чернобыльской катастрофы или участием в боевых действиях в мирное время, которые являются неработоспособными и находились на содержании погибшего (умершего) кормильца (при этом детям и другим лицам, отмеченным в абзаце втором статьи 30 военного Закона, независимо от того, находились ли они на содержании погибшего (умершего) кормильца), – 70 процентов денежного обеспечения (заработной платы) погибшего (умершего) кормильца на одного неработоспособного члена семьи. Если на содержании погибшего (умершего) кормильца находились двое и больше членов семьи, пенсия назначается в размере 90 процентов денежного обеспечения (заработной платы) погибшего (умершего) кормильца, который распределяется между ними равными долями, но не меньше чем 40 процентов на каждого неработоспособного члена семьи. В таких же размерах, независимо от причины смерти кормильца, вычисляются пенсии членам семей умерших инвалидов войны и членам семей, в состав которых входят дети, которые потеряли обоих родителей.
Семьям военнослужащих, лиц, которые имеют право на пенсию по данному Закону, которые умерли в результате увечья, полученного в результате несчастного случая, не связанного с выполнением обязанностей военной службы (служебных обязанностей), или в результате заболевания, связанного с прохождением службы, – 30 процентов заработка кормильца на каждого неработоспособного члена семьи.
Однако, с назначением вышеупомянутых пенсий обычно вопросов не возникает, чего нельзя сказать о назначении пенсии в связи с потерей кормильца – чернобыльца.
Согласно статье 54 Закона Украины “О статусе и социальной защите граждан, которые пострадали в результате Чернобыльской катастрофы” условия, порядок назначения и минимальные размеры пенсии по инвалидности, которая наступила в результате увечья или заболевания, и пенсии в связи с потерей кормильца в результате Чернобыльской катастрофы определяются актами Кабинета Министров Украины по соответствующим вопросам.
Согласно Постановлению Кабинета Министров Украины № 1210 Минимальный размер пенсии представляет: для неработоспособных членов семьи умершего кормильца, которые были на его содержании:
- на одного неработоспособного члена семьи – 50 процентов пенсии по инвалидности умершего кормильца;
- на двух и больше неработоспособных членов семьи – 100 процентов пенсии по инвалидности умершего кормильца, который распределяется между ними равными частями.
Однако, Пенсионный фонд Украины не всегда желает самостоятельно назначать такие пенсии и громадняни вынуждены обращаться в суд за защитой своего права.
В Министерство социальной политики постоянно обращаются вдовы относительно неназначения им пенсий в связи с потерей кормильца в результате Чернобыльской катастрофы, в соответствии со статьей 54 Закона Украины “О статусе и социальной защите граждан, которые пострадали в результате Чернобыльской катастрофы”, за материалами пенсионного дела (умерших инвалидов – ликвидаторов), в которых находятся справки о заработной плате, полученной за работу в зоне отчуждения, подтвержденные первичными документами.
С целью решения отмеченного вопроса Министр социальной политики Украины П. Розенко листом от 24.12.2015 № 19588/0/14-15/039 обратился к Председателю правления Пенсионного фонда Украины О. Зарудного с просьбой прекратить практику истребования у вдов численных справок, которые находятся в пенсионном деле умершего инвалида, – ликвидатора, на основании которых ему осуществлялась пенсионная выплата и довести информацию до структурных подразделений Пенсионного фонда Украины.
Пример из судовой практики
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 грудня 2015 року м. Київ К/800/33065/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Білуги С.В.,
суддів Заїки М.М.,
Загороднього А.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області про визнання права на пенсійні виплати,
встановила:
У січні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області про призначення пенсії по втраті годувальника.
Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 26 березня 2015 року позовні вимоги задоволено. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області призначити з 03.12.2014 ОСОБА_2 пенсію у зв’язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із заробітку її померлого чоловіка – ОСОБА_3, за роботу, пов’язану з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження в 1986-1990 роках, за якою йому призначалась пенсія.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року скасовано постанову Ірпінського міського суду Київської області від 26 березня 2015 року та прийнято нове рішення про часткове задоволення позову. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області у строк не пізніше десяти днів з дня отримання рішення суду повторно розглянути заяву від 03.12.2014 ОСОБА_3 про призначення пенсії по втраті годувальника та прийняти відповідне рішення чи вчинити відповідні дії за результатами її розгляду. В решті позову відмовити.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції ОСОБА_2. подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 з 07.01.1967, що підтверджується свідоцтвом про одруження. ОСОБА_4 був особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 та був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується вкладкою №163703 до посвідчення. Згідно довідки наданої ІКЖЕП «Ірпінь» зазначено, що позивач проживала разом з чоловіком до дня його смерті і по теперішній час за зазначеною адресою.
Відповідно до експертного висновку №4474-0459 від 27.09.2011 Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України, захворювання, яке призвело до смерті ОСОБА_4, пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Крім того матеріали справи містять маршрутний лист на ім’я ОСОБА_4, в якому місцем виконання робіт зазначено 10.05.1986 с. Копачі, з 26.05.1986 по 30.05.1986, з 18.08.1986 по 20.08.1986, з 24.03.1987 по 31.03.1987 , з 22.07.1986 по 23.07.1987 та з 16.05.1988 по 31.05.1988 – м. Чорнобиль, характер виконаних робіт: перевезення вантажу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. А також довідку, де зазначено розмір посадового окладу ОСОБА_4 за відпрацьовані дні в зоні відчуження за 10.05.1986 в с. Копачі, з 26.05.1986 по 30.05.1986 в м. Чорнобиль.
У грудні 2014 року ОСОБА_2 звернулась до Управління Пенсійного Фонду України у м. Ірпені Київської області із заявою про призначення їй пенсії по втраті годувальника, у зв’язку зі смертю чоловіка , який мав статус інваліда ЧАЕС та отримував пенсію як ліквідатор.
Управління Пенсійного Фонду України у м. Ірпені Київської області листом №238/б-03 від 09.12.2014 відмовило в призначенні пенсіїОСОБА_2 по втраті годувальника.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що відповідачем протиправно не здійснено призначення пенсії по втраті годувальника ОСОБА_2, як дружині ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи рішення про часткове задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем було порушено процедуру вирішення питання щодо призначення пенсії, а саме, відмовлено у призначенні пенсії лише на тій підставі, що позивачем подано заяву невстановленої форми, без додаткового повідомлення позивача про необхідність подачі заяви встановленої форми та додаткових документів та надання часу для вчинення цих дій.
Однак, колегія суддів з такими висновками суду погодитись не може з огляду на наступне.
Управління Пенсійного Фонду України у м. Ірпені Київської області відмовило в призначенні пенсії позивачу, з посиланням на відсутність первинних документів для призначення пенсії у пенсійній справі померлого чоловіка.
Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, – незалежно від тривалості страхового стажу.
Статтею 37 даного Закону визначено, що пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім’ї – 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім’ї – 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»встановлено, що пенсія в разі втрати годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), у розмірі, а саме, на одного непрацездатного члена сім’ї – 50 процентів пенсії по інвалідності померлого годувальника.
Виходячи зі змісту наведених норм, отримання пенсії у зв’язку з втратою годувальника безпосередньо залежить від виду та розміру пенсійного забезпечення, що була призначена померлому годувальнику.
Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Абзацами 1, 8, 9 пункту 1 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року №523 (чинними на момент смерті годувальника) передбачено, що цей порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; пенсії за бажанням осіб можуть призначатися, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків; у разі коли особа пропрацювала в зоні відчуження менше календарного місяця в 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час в одному з неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження.
На момент звернення позивача до Управління Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи регулювався Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210.
Аналогічно із положеннями Порядку № 523, Порядком № 1210 встановлено, що пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках у розмірі відшкодування збитків, який визначається згідно з законодавством.
Отже, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про зобов’язання Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області здійснити призначення пенсії ОСОБА_2 у зв’язку з втратою годувальника.
Разом з цим, при прийняті рішення судом першої інстанції не було зазначено розміру пенсії, що належить виплачувати позивачу у зв’язку з втратою годувальника, а саме 50 процентів пенсії по інвалідності померлого годувальника.
З огляду на викладене та враховуючи, що судом першої інстанції повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, але неправильно застосовані норми матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду апеляційної інстанції та зміну рішення суду першої інстанції.
Відповідно до статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зістаттею 223 Кодексу адміністративного судочинства України, рахує за необхідне скасувати рішення суду апеляційної інстанції та змінити рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, –
постановила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року – скасувати.
Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 26 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області про визнання права на пенсійні виплати змінити. Викласти резолютивну частину постанови в наступній редакції:
«Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області призначити з 03.12.2014 ОСОБА_2 пенсію у зв’язку із втратою годувальника відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50 процентів пенсії по інвалідності померлого годувальника.»
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Білуга
Судді А.Ф. Загородній
М.М. Заїка
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
П О С Т А Н О В А
“29” жовтня 2014 р. м. Київ К/800/22589/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Сороки М.О.,Смоковича М.І.,Чумаченко Т.А.,
розглянувши у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 222 КАС України в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України у місті Стаханові Луганської області (далі – УПФ) про визнання протиправними дій пов’язаних з відмовою призначити пенсію, за касаційною скаргою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на постанову Стахановського міського суду Луганської області від 8 лютого 2013 року і ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року, –
в с т а н о в и в:
У червні 2012 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5, звернулись до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просили визнати протиправними дії УПФ щодо відмови у призначенні їм пенсії у зв’язку з втратою годувальника та зобов’язати відповідача перерахувати і призначити пенсію у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, виходячи із довідки про заробітну плату померлого годувальника в зоні відчуження, виданої ДВАТ «Трест Стахановвуглебуд від 28.04.2006, починаючи з дня виникнення такого права – 01.01.2012.
Свої вимоги мотивують тим, що перебуваючи на обліку в УПФ отримують пенсію у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Годувальник ОСОБА_6 був інвалідом внаслідок ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та отримував заробітну плату, обчислену згідно довідки ДВАТ «Трест Стахановвуглебуд» від 28.04.2006. З набранням чинностіПостанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», УПФ було здійснено перерахунок їх пенсії без врахування довідки про заробітну плату годувальника, що призвело до зменшення її розміру. Вважають, що вказаними діями порушенні їх законні права.
Постановою Стахановського міського суду Луганської області від 8 лютого 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просять рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
З`ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебувають на обліку в УПФ та отримують пенсію у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Після набрання чинності Постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі – Порядок), позивачам було здійснено перерахунок пенсії без врахування довідки про заробітну плату годувальника від 28.04.2006, на підставі якої було обчислено його заробітну плату.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з правомірності відмови УПФ у призначенні позивачам пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи без врахування довідки про заробітну плату годувальника від 28.04.2006.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з таким висновком судів попередніх інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», чинній на момент виникнення спірних правовідносин, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 11 Порядку встановлено, що розмір пенсії на двох і більше непрацездатних членів сім’ї становить 100 відсотків пенсії по інвалідності померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частинами, а пунктом 9 Порядку визначено формулу для обчислення пенсії у зв’язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, однією зі складових якої є коефіцієнт заробітної плати за роботу в зоні відчуження у 1986 – 1990 роках.
Встановлено, що рішенням Стахановського міського суду від 18.10.2003 було зобов’язано ВАТ «Трест Стахановвуглестрой» здійснити перерахунок заробітної плати ОСОБА_6 за період роботи на Чорнобильській АЕС з 23.01.1987 по 15.04.1987 з виданням відповідної довідки.
На виконання вказаного рішення ВАТ «Трест Стахановвуглестрой» видано довідку № 12-73 від 28.04.2006, згідно якої заробітна плата ОСОБА_6 була обчислена з урахуваннм підвищення на 100 % тарифної ставки та премій в розмірі 60 %.
Відповідно до частини другої статті 14, частини першої статті 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов’язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що УПФ відмовляючи позивачам у здійсненні перерахунку та призначенні пенсії у зв’язку з втратою годувальника без врахування довідки № 12-73 від 28.04.2006 про заробітну плату годувальника, діяло неправомірно та всупереч вимогам законодавства.
Оскільки обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили певні норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 229, 231 КАС України, суд, –
постановив:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 – задовольнити.
Постанову Стахановського міського суду Луганської області від 8 лютого 2013 року і ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року – скасувати.
Позов задовольнити.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України у місті Стаханові Луганської області щодо відмови у призначенні пенсії у зв’язку з втратою годувальника – протиправними.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у місті Стаханові Луганської області перерахувати і призначити ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пенсію у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, виходячи із довідки про заробітну плату померлого годувальника в зоні відчуження, виданої ВАТ «Трест Стахановвуглестрой» від 28.04.2006, починаючи з 01.01.2012.
Постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.