Юридична пенсійна консультація

Задайте своє запитання, натиснувши кнопку нижче

Задайте своє запитання, заповнивши поля нижче

Будь ласка, введіть Ваше ім'я
Будь ласка, введіть Ваш номер телефону
Будь ласка, введіть Ваш email SUPER_SIMPLE_FEEDBACK_VALID_ERRORS_EMAIL
Будь ласка, напишіть своє запитання

Не зважаючи на поширеність зазначеної теми, актуальною залишається низка питань, пов’язаних із практичною реалізацією призначення пільгової пенсії за віком для працівників на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2. Хто має право на пільгову пенсію? Який потрібно мати стаж? Які документи потрібно зібрати і куди їх подавати? Що робити, якщо пенсійний фонд відмовив у призначенні пільгової пенсії? На ці та інші питання можна отримати відповіді у цій статті.

Пільгова пенсія за віком за Списком №2

Хто має право на пільгову пенсію за списком №2?

Відповідно до п. б)ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи,працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, за результатами атестації робочих місць та при наявності певного віку і стажу після 21.08.92 р.

Так, з 1 квітня 2015 року поетапно зміню ватиметься пенсійний вік для жінок, які виходитимуть на пенсію на пільгових умовах. Для тих, хто матиме право на пенсію за віком по списку №2 пенсійний вік збільшується з 50 до 55 років. Підвищення пільгового пенсійного віку для жінок відбуватиметься поступово, до 2024 року – щороку на шість місяців.Наявний «спеціальний» стаж на роботах за Списком №2 – 10 років, при цьому загальний стаж жінкам – не менше 25 років. Для чоловіків така можливість виникає після досягнення 55 років, при цьому потрібно мати стаж на зазначених роботах 12 років і 6 міс. та при загальному стажі роботи не менше 30 років.Поетапно на шість місяців за рік змінюється загальний стаж роботи для призначення пенсій на пільгових умовах (як для чоловіків так і для жінок). При цьому необхідна тривалість пільгового стажу залишається без змін.

Законодавством гарантовано право на пільгову пенсію і тим особам, які мають не менше половини встановленого спеціального стажу, тобто, для чоловіків – це не менше 6 років і 3 міс., для жінок – 5 років роботи із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2.В такому випадку пільгові пенсії призначаються із зменшення пенсійного віку, який встановлено ст. 12 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» (для чол. – 60 р., для жін. – 55 років.) на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи – жінкам.

Розглянемо на прикладі: у чоловіка стаж роботи за Списком №2 становить 7 років 6 міс., право на призначення пільгової пенсії у чоловіка буде після досягнення = 60 років – (7 р.6м./2р.6 м.)=60 р. – 3 р.=57 років.

Що таке Список №2 і як його застосовувати?

Як вже було зазначено, право на пільгову пенсію мають ті особи, виробництва, роботи, професії, посади яких передбачені Списком №2. При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 р. Так, наразі, є декілька редакцій Списку №2, кожен з яких діяв у визначений час, зокрема:

  • Список № 2, затверджений Постановою Ради Міністрів СРСР №1173, що діяв з 22 серпня 1956 р. по 26 січня 1996 р.
  • Список №2, затверджений Постановою КМ України №10, що діяв з 26 січня 1991 року по 11 березня 1994 р.
  • Список №2, затверджений Постановою КМ України №162, що діяв з 11 березня 1994 року по 16 січня 2003 р.
  • Список №2, затверджений Постановою КМ України №36, що діє з 16 січня 2003 року і по сьогоднішній день.

Таким чином, залежно від часу роботи, потрібно застосовувати ту чи іншу редакцію Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Які документи необхідні для призначення пільгової пенсії за віком?

Для того, щоб оформити пільгову пенсію за віком необхідно зібрати та подати до органу пенсійного фонду наступні документи:

  1. Заяву про призначення пільгової пенсії за віком. Бланк заяви можна отримати безпосередньо в органах пенсійного фонду або ж на їхньому офіційному сайті.
  2. Паспорт громадянина України, який у свою чергу засвідчує особу, підтверджує її вік та місце реєстрації
  3. Довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру майбутньому пенсіонеру. Якщо особа через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття ідентифікаційного номера, потрібно подати копію сторінки паспорта з відміткою про те, що особа має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
  4. Документи про стаж. Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка (ч. 1 ст. 62 ЗУ «Про пенсійне забезпечення»). За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п. 3 Постанови КМ України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» №637 від 12.08.1993 р.).

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах за Списком №2, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Зокрема, в такій довідці повинно бути зазначено:

  • періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу;
  • професія або посада; характер виконуваної роботи;
  • розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи;
  • первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка;
  • дані про проведення атестації робочих місць.
  • Копії наказу (ів) про атестацію відповідного робочого місця (робочих місць).

Порядок проведення атестації робочих місць затверджено Постановою КМ України «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» №442 від 01.08.1992 р. (надалі – Постанова №442), що набула чинності 21 серпня 1992 р. В першу чергу звертаємо увагу на те, що спеціальний стаж, отриманий до 21 серпня 1992 року не потрібно підтверджувати документами про атестацію робочого місця. Якщо стаж роботи наявний після зазначеної дати застосуванню підлягає вказана Постанова.

Так, відповідно до п. 4 Постанова №442 атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Таким чином перша атестація робочих місць повинна бути проведена не пізніше 21 серпня 1997 року, тобто, 5-ти років з моменту набуття чинності Постанови №442.

Якщо ж атестація була вперше проведена після 21 серпня 1997 р., то до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21 серпня 1992 року, 5-ти річний період роботи на підприємстві, що передує даті видання наказу про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років.Наприклад, перша атестація на підприємстві була проведена 20 вересня 1998 р. В такому випадку при призначенні пільгової пенсії зараховується стаж роботи до 21.08.1992 р, час до введення в дію Постанови про проведення атестації, далі з 20.09.1993 р. і по 20.09.2003 р., при цьому стаж роботи з 21.08.1992 р. по 20.09.1993р. не буде враховуватись, оскільки він не підтверджений результатами атестації.

Гарантійний лист підприємств та організацій про перерахування коштів на рахунок органів Пенсійного фонду України.

Довідку про заробітну плату особи за період страхового стажу до 01 липня 2000 р. Починаючи з 01 липня 2000 р. індивідуальні відомості про застраховану особу надаються відділом персоніфікованого обліку. Якщо підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об’єднань не можуть служити документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Документи про місце проживання (реєстрації) особи. Це може бути паспорт, в якому містяться відомості про реєстрацію особи, а також Довідка уповноважених органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземні громадяни та особи без громадянства подають також копію посвідки на постійне проживання (реєстрації).

Зверніть увагу, що документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, засвідчених у нотаріальному порядку або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.

При цьому документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі, якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, подається копія з неї, засвідчена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.

Хто і коли може звернутись з заявою про призначення пільгової пенсії за віком згідно Списку №2.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» заява про призначення пенсії працюючим подається за місцем роботи, а непрацюючим – до органів пенсійного фонду за місцем проживання заявника. За бажанням працююча особа може особисто подати заяву про призначення пенсії за місцем проживання (реєстрації), що і частіше відбувається на практиці зважаючи на наступне.

Особливістю пільгової пенсії за віком за Списком №2 є те, що така пенсія на сьогоднішній день виплачується за рахунок коштів роботодавця майбутнього пенсіонера і здійснюється до досягнення останнім пенсійного віку, передбаченого ст. 12 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» (для чол. – 60 р., для жін. – 55 років). Звичайно, що більшість, якщо не всі роботодавці, не бажають додатково оплачувати працівникам пенсію, а тому намагаються будь-якими способами ухилитись від таких обов’язків.

На практиці непоодинокі випадки, коли особа звертається до свого роботодавця з проханням надати необхідні для призначення пільгової пенсії документи, та у роботодавців одразу ж дивним чином зникають всі потрібні документи. Говорити ж про подання заяви про призначення пільгової пенсії через посадову особу такого роботодавця взагалі не приходиться. Що ж роботи в такому випадку?

По-перше, необхідно у письмовій формі звернутись до роботодавця з вимогою надати необхідні документи для призначення пільгової пенсії, зокрема, уточнюючі довідки, копії наказів про проведення атестації робочих місць і т.д.

По-друге, органи пенсійного фонду наділені повноваженнями вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Тому, якщо письмове звернення до підприємства з метою отримання документів для призначення пільгової пенсії не принесло жодних результатів, радимо звернутись до органу пенсійного фонду з проханням направити інформаційний запит вашому підприємству вже від імені пенсійного фонду, оскільки органи пенсійного фонду зобов’язані надавати допомогу особам щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії.

Більше того, законодавством передбачено, що підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

За результатами проведених вищевказаних дій наступним кроком є подання всіх зібраних документів до відповідного органу. Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України. Згідно ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. Пенсії призначаються з дня звернення за пенсією або з дня з дня досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення такого пенсійного віку.

Частиною 2 ст. 7 Закону передбачено, що при цьому пенсії за віком призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» пільгова пенсія за віком призначається довічно, незалежно від стану здоров’я.

   Документи про призначення пенсій розглядаються органами пенсійного фонду не пізніше 10 днів з дня їх надходження. Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.

Що ж робити, якщо органи пенсійного фонду прийняли рішення про відмову у призначенні пенсії?

Відповідно до ч .1 ст. 104 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» скаргу на рішення органу, який призначає пенсії, може бути подано до районної (міської) Ради народних депутатів або до районного (міського) народного суду.

Таким чином, отримавши рішення пенсійного фонду про відмову у призначенні пенсії, потрібно одразу ж приступити до підготовки позовної заяви, інших необхідних документів та звертатись до суду з метою захисту своїх прав та інтересів. Якщо ж відчуваєте, що самостійно судовий процес вам не осилити, краще зверніться за допомогою до професійних юристів. Зокрема юристи ЮК «Юридичні партнери» після здійснення детального аналізу вашої документації розроблять найвигіднішу для вас правову позицію захисту ваших прав, підготують позовну заяву та інші процесуальні документи та професійно представлять ваші інтереси в суді.

Часті питання про призначення пенсії за Списком № 1 і за Списком № 2

❓ В якому віці громадянин має право на призначення пенсії, маючи 4 роки роботи за Списком № 1 і за Списком № 2 – 9 років?

Ч. 1 ст. 13 Закону України про пенсійне забезпечення, пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 призначаються при сукупності двох умов:

  • при досягненні певного віку – чоловіками 50 років, жінками – 45 років;
  • при наявності стажу роботи в особливо шкідливих й особливо важких умовах праці із зайнятістю повний робочий день. Для чоловіків – 10 років (або з пропорційним зниженням пенсійного віку на 1 рік за кожний рік такої роботи при наявності не менше половини необхідного пільгового стажу – 5 років), для жінок – 7 років 6 місяців (або з пропорційним зниженням пенсійного віку на 1 рік 4 місяці за кожен рік такої роботи при наявності не менше половини необхідного пільгового стажу – не менше 3 років 9 місяців).

За Списком № 2 пенсії за віком на пільгових умовах призначаються:

  • при досягненні чоловіками 55 років, жінками – 50 років;
  • при наявності стажу роботи в особливо шкідливих й особливо важких умовах праці із зайнятістю повний робочий день. Для чоловіків – 12 років 6 місяців (або з пропорційним зниженням пенсійного віку на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи – 6 років 3 місяці), для жінок – 10 років (або з пропорційним зниженням пенсійного віку на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи при наявності не менше половини необхідного пільгового стажу – 5 років).

Частиною 6 ст. 56 і ст. 55 Закону про пенсійне забезпечення передбачено, що при призначенні пенсії на пільгових умовах і пенсій за вислугу років проводиться взаємний залік періодів роботи, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Робота за Списком № 1 є більш пільговою, тому чотири роки роботи за Списком № 1 будуть зараховані до пільгового стажу за Списком № 2. Отже, пільговий стаж за Списком № 2 складе 13 років і чоловік буде мати право на пенсію при досягненні 55-річного віку.

Пільговий стаж повинен бути підтверджений за весь період роботи довідкою підприємства, після 21.08.1992 – наказом про атестацію робочого місця відповідно до законодавства.

❓ При наявності 5 років роботи в шкідливих умовах праці, чи має право чоловік на зниження пенсійного віку за Списком № 2?

П’ять років роботи в шкідливих та важких умовах праці повний робочий день, згідно із законодавством України, не дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Згідно з ч.1 ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” основною умовою виходу на пенсію за Списком № 2 для чоловіків є наявність стажу роботи в шкідливих та важких умовах праці – 12 років 6 місяців (або не менше половини часу, а це 6 років 3 місяці).

❓ Чи буде зарахована робота маляром на роботах з нитрокрасками, нітролаками з 25.05.88 по 16.06.92 до пільгового стажу за Списком № 2?

Клас небезпеки лакофарбового матеріалу встановлюється за класом небезпеки найбільш токсичного компонента, що входить до його складу.

Порядком № 383 передбачено, що дана професія по класу небезпеки в цей період роботи включена до Списку № 2 (розділ ХХХІІІ) і дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Для оформлення пенсії необхідно мати запис в трудовій книжці. У разі відсутності відомостей в трудовій книжці, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу слід надати довідку підприємства (або правонаступника).

У довідці має бути зазначено: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана така довідка.