Законом України від 28 лютого 1991 року №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XII) визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.
Відповідно до частини другої статті 27 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Тобто, цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом № 1058-IV або спеціальним законом, до якого відноситься й Закон № 796-ХІІ.
Саме до такого висновку зводиться правова позиція, викладена Верховним Судом України у Постанові від 7 липня 2015 року (справа №21-727а15).
Як зазначеного у статті 57 Закону № 796-ХІІ обчислення середньомісячного заробітку провадиться згідно з Законом № 1058-IV. У разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону № 1058-IV за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.
Однак, Деснянський районний суд м. Києва постановою від 2 грудня 2014 року, залишеною без змін Київським апеляційним адміністративним судом від 11 лютого 2015 року, в задоволенні позову відмовив. Вищий адміністративний суду України, постановою від 26 листопада 2015 року касаційну скаргу особи задовольнив частково, судові рішення попередніх інстанцій скасував, адміністративний позов задовільнив частково. Визнав протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва, допущені при розгляді заяви ОСОБА_4 про перерахунок пенсії.
Зобов'язав управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва розглянути заяву ОСОБА_4 від 14 жовтня 2014 року про перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати отриманої на території радіоактивного забруднення та прийняти рішення.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.12.2014 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Сенюта В.О., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Деснянському районі м. Києва про визнання недійсним та скасування рішення про відмову у перерахунку пенсії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва із позовом до відповідача УПФУ в Деснянському районі м. Києва про визнання недійсним та скасування рішення про відмову у перерахунку пенсії. Позовну заяву мотивує тим, що 14.10.2014 року звернувшись до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням заробітку за роботу в зоні відчуження, листом від 03.11.2014 року йому було відмолено через відсутність підстав. Позивач вважає відмову протиправною з урахуванням наступного. Відповідно до ст. 57 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»обчислення середньомісячного заробітку проводиться відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У разі обчислення пенсії відповідно до ч. 2 ст. 27 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення. Якщо особа звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення менше місяця - середньомісячний заробіток визначається за цей календарний місяць з додаванням до заробітку на основній роботі. Таким чином, позивач має право для перерахунку пенсії за віком з урахуванням заробітку за роботу в зоні відчуження, у зв'язку із чим і звернувся до суду із вказаним позовом.
Стороною відповідача надано суду заперечення щодо позовних вимог ОСОБА_1, відповідно до яких дії Управління відповідають чинному законодавству.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України скорочене провадження застосовується у адміністративних справах про оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Згідно із п. 4. ч. 1 ст. 183-2 КАС суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.
Вивчивши письмові матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок по доказуванню правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на положення наведеної процесуальної норми, виходячи із суті позовних вимог, під час розгляду даної справи відповідачу належить довести правомірність своїх дій та бездіяльності.
Судом встановлено, що у 1997 році позивачу призначено пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році.
З письмових матеріалів справи вбачається, що позивач був безпосередньо зайнятий на роботах по ліквідації наслідків ЧАЕС 2-4 травня 1986 року. Вказану обставину представник відповідача у своїх письмових запереченнях не заперечує.
Як вбачається з письмових матеріалів справи, позивач 14.10.2014 року звернувся до відповідача із заявою щодо розрахунку пенсії з урахуванням заробітку за період з 02.05.1986 року по 04.05.1986 року.
Проте, відповідач у листі від 03.11.2014 року № 7753/06-1 відмовив, оскільки довідка по формі 122 видана АТП про заробітну плату є підставою для обчислення пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків. Підставою для призначення пенсії є довідка акту огляду МСЕК в якій зазначено групу інвалідності та причину виникнення даної хвороби.
Разом з тим, письмові матеріали справи не містять доказів встановлення інвалідності позивачу, крім того про вказане позивач також не зазначає у своєму позові.
Відповідно до положення ст. 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.01.2012 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначено механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст.ст. 54, 57 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 2, 17, 158-162 , 183-2 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Деснянському районі м. Києва про визнання недійсним та скасування рішення про відмову у перерахунку пенсії - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя:
Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 754/18610/14 Головуючий у 1-й інстанції: Сенюта В.О., Суддя-доповідач: Кобаль М.І.
У Х В А Л А
Іменем України
11 лютого 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Кобаля М.І.,
суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.
при секретарі: Пакіж О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2 на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 02 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі міста Києва про перерахунок пенсії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі міста Києва (далі - Відповідач) у якому просив визнати дії відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії та зобов'язати провести перерахунок з урахуванням заробітку за дні роботи в зоні відчуження починаючи з 14.10.2014 року.
Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 02 грудня 2014 року в задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши позивача та представника позивача, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід - залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у 1997 році позивачу призначено пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році.
ОСОБА_2 був безпосередньо зайнятий на роботах по ліквідації наслідків ЧАЕС 2-4 травня 1986 року, що не заперечувалось відповідачем в письмових запереченнях.
14.10.2014 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо розрахунку пенсії з урахуванням заробітку за період з 02.05.1986 року по 04.05.1986 року.
Листом від 03.11.2014 року № 7753/06-1 відповідач відмовив позивачу і зазначив, що довідка у формі 122, видана АТП про заробітну плату, є підставою для обчислення пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків. Підставою для призначення пенсії є довідка акту огляду МСЕК в якій зазначено групу інвалідності та причину виникнення даної хвороби.
Не погоджуючись із вищезазначеною відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні, а ОСОБА_2 не надано, доказів встановлення інвалідності останньому.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі по тексту - Закон) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно до п.1 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 р. N 523(чинної до 01.01.2012р.), пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. У разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше ніж 12 місяців підряд, середньомісячний заробіток визначається шляхом ділення його загальної суми за повні календарні місяці роботи на кількість цих місяців.
Відповідно до п.1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. N1210 (набрала чинності з 01.01.2012р., далі по тексту - Порядок) цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
За приписами п.п.3 п.3 Порядку у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження.
Таким чином, як зазначено в апеляційній скарзі та підтверджено представником позивача під час судового засідання в суді апеляційної інстанції, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, а не постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.
В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду міста Києва від 02 грудня 2014 року - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий - суддя М.І. Кобаль
судді: О.В. Епель
О.В. Карпушова
.
Головуючий суддя Кобаль М.І.
Судді: Епель О.В.
Карпушова О.В.
Постанова Вищого адміністративного суду України від 26 листопада 2016 року
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"26" листопада 2015 р. м. Київ К/800/8351/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Олексієнка М.М.(доповідач), Рецебуринського Ю.Й., Штульман І.В.,
здійснивши в письмовому порядку касаційний розгляд справи за адміністративним позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва (далі - УПФ) про перерахунок пенсії за касаційною скаргою позивача на судові рішення Деснянського районного суду м. Києва від 2 грудня 2014 року, Київського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2015 року,
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
визнати протиправними дії УПФ щодо відмови в перерахунку йому пенсії з урахуванням заробітку, одержаного в зоні відчуження;
зобов'язати здійснити перерахунок пенсійних виплат з 14 жовтня 2014 року.
Посилався на те, що має право на перерахунок пенсії з урахуванням заробітку за період роботи в зоні відчуження.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 2 грудня 2014 року, залишеною без змін Київським апеляційним адміністративним судом від 11 лютого 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами, просить попередні судові рішення скасувати з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Вказує на те, що судами неповно з'ясовані обставини справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору.
З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги частково з урахуванням наступного.
Як установлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_4 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, отримує пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Звертаючись до УПФ із заявою про перерахунок пенсії, просив урахувати заробітну плату за роботу в зоні відчуження, розмір якої наведено у довідці від 1 жовтня 2014 року. Листом УПФ від 03.11.2014 року №7753/06-1 відмовлено в перерахунку пенсії, з посиланням на положення постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - постанова КМУ №1210), згідно якої такий перерахунок можливий лише для осіб, що отримують пенсію по інвалідності.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що у позивача відсутні правові підстави для перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати за роботу у зоні відчуження.
Висновок судів не відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Законом України від 28 лютого 1991 року №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XII) визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.
Відповідно до частини другої статті 27 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Тобто, цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом № 1058-IV або спеціальним законом, до якого відноситься й Закон № 796-ХІІ.
Саме до такого висновку зводиться правова позиція, викладена Верховним Судом України у Постанові від 7 липня 2015 року (справа №21-727а15).
Як зазначеного у статті 57 Закону № 796-ХІІ обчислення середньомісячного заробітку провадиться згідно з Законом № 1058-IV. У разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону № 1058-IV за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.
З урахуванням наведених норм права та обставин, встановлених судами, позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням середньомісячного фактичного заробітку на території радіоактивного забруднення.
За правилами частини третьої статті 55 Закону № 796-ХІІ (у редакції Закону України від 17.11.2005 року № 3108-ІV), частини п'ятоїстатті 45 Закону № 1058-ІV, документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що за результатами заяви та доданих до неї документів пенсійний орган повинен ухвалити рішення про призначення (перерахунок) чи про відмову у призначенні (перерахунку) раніше призначеної пенсії.
Як свідчать матеріали справи, УПФ по заяві ОСОБА_4 від 14 жовтня 2014 року рішення про перерахунок чи відмову в перерахунку раніше призначеної пенсії не приймало, що вказує на недотримання суб'єктом владних повноважень вище згаданих норм законів.
Повноваження суду при вирішенні адміністративної справи визначені статтею 162 КАС України. Відповідно до пункту 2 частини першої цієї норми, у разі задоволення адміністративного позову, суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
При цьому у випадку, коли законом встановлюються повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд може зобов'язати відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні певної дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.
Як зазначалося вище, УПФ рішення про перерахунок чи відмову у перерахунку раніше призначеної пенсії не приймало, тому суд вправі лише зобов'язати відповідача розглянути заяву ОСОБА_4 про перерахунок пенсії та прийняти рішення з дотриманням вимог, викладених у статях 27 Закону №1058-IV, 57 Закону № 796-ХІІ, згідно яких може бути проведено перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати отриманої на території радіоактивного забруднення.
На підставі наведеного, попередні судові рішення підлягають скасуванню з підстав, передбачених статтею 229 КАС України, і ухвалення нового про задоволення позову частково. Визнати протиправними дії УПФ щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_4 від 14 жовтня 2014 року про перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати отриманої на території радіоактивного забруднення та зобов'язати відповідача розглянути зазначену заяву і прийняти рішення.
На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
п о с т а н о в и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Скасувати судові рішення Деснянського районного суду м. Києва від 2 грудня 2014 року, Київського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2015 року та ухвалити нове про задоволення позову частково
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва, допущені при розгляді заяви ОСОБА_4 про перерахунок пенсії.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва розглянути заяву ОСОБА_4 від 14 жовтня 2014 року про перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати отриманої на території радіоактивного забруднення та прийняти рішення.
Постанова набирає через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: М.М. Олексієнко
Ю.Й. Рецебуринський
І.В. Штульман