Реформування пенсійної системи в Україні, на жаль, не привело до зменшення суперечок, пов’язаних з пенсійним забезпеченням. Більшість розбіжностей та спірних питань у цій сфері можна вирішити тільки у судовому порядку. Факторами, які спонукають звертатися до суду, – винесення рішень Пенсійним фондом, керуючись підзаконними нормативно – правовими актами, а не профільними законами та Конституцією України, а також процесуальні помилки працівників Пенсійного фонду, які безпідставно відмовляють у тому, що належить згідно із законом.
Спірні питання щодо пенсійного законодавства
Найбільш поширеними видами таких суперечок є:
- Призначення пенсії. Найчастіше мова йде про пільгові пенсії за списком № 1, за списком № 2, через те, що певний вид трудової діяльності в один рік входив до переліку “особливо тяжкі умови праці”, “важкі умови праці”, а на наступний рік не увімкнуто. Також може бути й помилка роботодавця при здачі звіту в органи ПФУ при визначенні кодування професії, як “шкідлива” або “важка” діяльність.
- Підтвердження стажу роботи. На сьогодні – це найактуальніша складова алгоритму розрахунку пенсії. Іноді запис в трудовій книжці внесена некоректно і не приймається в розрахунок при нарахуванні пенсії.
- Тимчасове зупинення виплати пенсій.
- Стягнення надміру виплачених сум.
- Заборгованість з виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам.
- Пенсії пенсіонерам, які виїжджають за кордон.
- Проблеми, що виникають при оформленні пенсій по інвалідності, втрати годувальника.
- Пенсії військовослужбовцям, учасникам бойових дій, сім’ям загиблих.
- Спори про суму нарахованої трудової пенсії.
- Нарахування виплат з порушенням чинного законодавства.
- Незаконні дії або бездіяльність з боку працівників органів Пенсійного фонду України.
І це далеко не повний перелік підстав для звернення до суду в пенсійних справах.
Позовна заява
При недотриманні прав і законних інтересів з боку працівників Пенсійного фонду необхідно подавати позовну заяву до Адміністративного суду. Позов можна скласти самостійно або звернутися за допомогою до юриста.
У позовній заяві в обов’язковому порядку повинна бути вказана наступна інформація:
Адресна частина – найменування суду, до якого подається позовна заява; дані позивача; дані відповідача. В дані включаються: ПІБ сторін, місце проживання, ідентифікаційний код, серія і номер паспорта, мобільний телефон, адреса електронної пошти.
Основна частина – викласти обставини, при яких були порушені права. Вказати винну особу і навести докази, що підтверджують зазначені зобов’язання.
Вимоглива частина – чітко сформулювати вимоги, які необхідні для відновлення порушених прав.
Прикінцева частина – підпис, дата складання, перелік документів, що додаються.
Важливо! Якщо при складанні позовної заяви не будуть враховані вимоги законодавства, суд має право не прийняти його до розгляду.
До позовної заяви додаються документи: копії позову та всіх документів, квитанції, що підтверджують сплату судового збору, клопотання про витребування доказів. До позову, підписаного представником позивача – довіреність, що підтверджує повноваження позивача. Подати позов можна через канцелярію суду або поштою рекомендованим листом.
Строки звернення до суду
Адміністративний позов може бути поданий в межах шестимісячного терміну, який, обчислюється з дня, коли позивач дізнався про порушення своїх прав. Позов, поданий після закінчення строків звернення до суду, залишається без розгляду, якщо суд не визнає причини їх пропуску поважними. Якщо строк пропущено, слід написати клопотання про поновлення пропущеного строку.
Що можна оскаржити?
- дії
- бездіяльність
- рішення.