Відповідно до статті 1-2 Закону України №2262-XII від 9 квітня 1992 року “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (надалі — Закон) право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби:
а) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом; б) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту; в) особи із числа військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, органів державної безпеки і внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, Національної гвардії України, Прикордонних військ України, військ цивільної оборони України; г) особи начальницького і рядового складу державної пожежної охорони, особи начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України; д) громадяни інших держав із числа військовослужбовців збройних сил та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства цих держав, які постійно проживають в Україні, і відповідно до міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, їх пенсійне забезпечення здійснюється згідно із законодавством держави, на території якої вони проживають; е) особи, зазначені у статті 3 Закону (партизани і підпільники, визнані такими законодавством України, які не займали командні посади, та члени їх сімей; робітники і службовці відповідних категорій, що визначаються Кабінетом Міністрів України, які стали інвалідами у зв’язку з пораненням, каліцтвом або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на військовій службі в період Великої Вітчизняної війни чи на роботі у районах воєнних дій (на прифронтових ділянках залізниць, спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз, аеродромів тощо), і членів їх сімей; громадяни, які стали інвалідами у зв’язку з пораненням, каліцтвом або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням у винищувальних батальйонах, взводах і загонах захисту народу, та члени їх сімей; військовозобов’язані, призвані на навчальні, спеціальні або перевірочні збори, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при виконанні службових обов’язків у період проходження цих зборів, та членів їх сімей; працівники воєнізованої охорони, які не підлягають державному соціальному страхуванню, та членів їх сімей) і статті 4 Закону (особи, які займали командні посади, що відповідають посадам офіцерського складу, у партизанських загонах і з’єднаннях, підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, у складі 1- го Чехословацького армійського корпусу під командуванням Л.Свободи та членів їх сімей, які прирівнюються до осіб офіцерського складу та членів їх сімей, незалежно від того, чи мають вони офіцерські військові (спеціальні) звання); є) особи із числа військовослужбовців строкової служби та члени сімей осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, у передбачених цим Законом випадках. Слід зазначити, що військовослужбовцям та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону та Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», призначається одна пенсія за її вибором.