Прово територіальних управлінь на здійснення зменшення та відрахування з пенсії не є безмежним. Саме до такого висновку дійшов Вищий Адміністративний Суд України, викладену у постанові від 9 лютого 2016 року переглядаючи в касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про визнання неправомірною відмову в перерахунку пенсії та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії за касаційними скаргами ОСОБА_4 та Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 07 жовтня 2014 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року
Спірні питання по даній справі регулюються наступними законодавчими нормами:
Відповідно до п.38 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 25.11.2005 року № 22-1 орган, що призначає пенсію, має право в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість видачі документів для призначення (перерахунку) пенсії.
Згідно ч.2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» довідки про заробітну плату видаються підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Положеннями ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Згідно зі змістом ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсію, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих особі, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Таким чином, саме на Пенсійний фонд покладено обов’язок щодо здійснення виплат пенсій з урахуванням вимог пенсійного законодавства, а також щодо контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, що виключає можливість виплати пенсій, виплата яких не передбачена чинним законодавством, навіть за умови послідуючого відшкодування відповідних втрат Пенсійного фонду сторонніми особами.
Механізм правового захисту інтересів позивача у даному випадку регулюється приписами ст. 50 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування».
Зі змісту даних законодавчих норм вбачається, що необхідною умовою повергнення надмірно виплачених сум пенсії є, зокрема, зловживання з боку пенсіонера щодо підроблених документів або подання свідомо неправдивих відомостей.
Факт підробки документа та використання підробленого документа повинен бути підтверджений лише вироком суду у кримінальній справі, що набрав законної сили.
Рішення суду І інстанції
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 жовтня 2014 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого – судді Шершак М.І.
при секретарі – Кузьмичовій Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Сумах про визнання неправомірною відмову в перерахуванні пенсії, про покладення зобов’язань перерахування пенсії.
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулась до суду з зазначеним позовом мотивує вимоги тим, що з 01.11.2006 року вона отримує пенсію державного службовця . Постановою Зарічного райсуду м. Суми від 13.06.2013 року відповідач зобов’язаний був здійснити перерахунок пенсії , однак дане рішення не виконано, в результаті перерахунку розмір її пенсії став ще нижчим, просить суд визнати дії відповідача протиправними, зобов’язати останнього виконати дане рішення суду, визнати незаконними розпорядження №197370 від 11.11.2013 року , про стягнення переплаченої пенсії.
У судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав.
Представник відповідача з позовом не згоден зазначає, що перерахунок пенсії відповідно до рішення суду проведений вірно, в результаті перевірки виникла переплата пенсії на суму 3861,28 грн., за період з 01.10.2012 року по 22.10.2013 року, просить суд відмовити в задоволенні вимог.
Суд заслухавши сторони по справі вважає, що позов підлягає частковому задоволенню згідно наступного:
Як було встановлено під час судового розгляду, що ОСОБА_1, 01.11.2006 року отримує пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» і перебуває на обліку як одержувач пенсії у Управління пенсійного фонду України в м. Сумах. У грудні 2013 року ОСОБА_1 надійшов лист Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах від 03.12. 2013 року № 32705/09- 08 “Про утримання переплати”, в якому повідомлено, що після виконання постанови Зарічного районного суду м. Суми від 13.06.2013 року та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2013 року у справі № 591/2885/13-а за період з 01.10.2012р. по 22.10.2013р., утворилася переплата пенсії в загальній сумі 3861,28 грн., яка відповідно достатті 50 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” буде стягуватися у розмірі 20% пенсії, починаючи з 01.12.2013 року до повного погашення боргу, вказані обставини у судовому засіданні не спростовані сторонами і підтверджуються письмовими доказами : копією повідомлення а.с.5, копією постанови Зарічного райсуду м. Суми а.с.7,8, копією ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду а.с.10,11, копією розпорядження про призначення пенсії а.с.12, копією розрахунку окладу а.с.13, копіями розрахунків для обчислення пенсії а.с.14-19, копією рішення а.с.20.
Оскільки відповідачем 05.06.2014 року за № 254/Є була надана відповідь на заяву позивачки , у якій викладена детальна інформацію про призначення та перерахунки пенсії, її розмір та надані копії розпоряджень, розрахунків та рішення про стягнення переплати, з цього часу слід застосовати вимоги ч. 2 ст. 99 КАС України, тобто у суду є всі підстави вважати, що позивач не пропустив строк звернення до суду для задоволення своїх вимог.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, дані вимоги також задекларовані у ст. 6 КАС України .
Суть порушення прав позивачки полягає в наступному: 13 червня 2013 року Зарічним районним судом в м. Суми прийнята постанова , якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах задоволені частково. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах провести перерахунок пенсії ОСОБА_1, виходячи із заробітної плати за період з 01.11.2004 року по 31.10.2006 року з урахуванням сум виплаченої їй матеріальної допомоги відповідно до довідки Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Сумській області від 15.03.2013 року за № 01-20/08/353/3, та здійснити відповідні виплати за період з 02.10.2012 року по день набрання постановою суду законної сили.17 жовтня 2013 року Харківським апеляційним адміністративним судом прийнята ухвала за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах якою вищевказана постанова Зарічного районного суду в м. Суми від 13.06.2013 року, залишена без змін. Суть вимог позивачки відповідно до постанови суду від 13.06.2013 року полягав у визнанні незаконним відмови відповідача у здійсненні перерахунку пенсії за заявою позивача з урахуванням виплаченої матеріальної допомоги. Щодо інших складових заробітної плати, ОСОБА_1, не просила здійснити їх перерахунок, не оскаржувала правомірність чи неправомірність їх врахування і рішення щодо них судом не приймалося.
За рішенням суду Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах зобов’язано здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням матеріальної допомоги відповідно до довідки Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Сумській області від 15.03.2013 року за № 01-20/08/353/3.
Після перерахунку з урахуванням постанови Зарічного районного суду м. Суми від 13 червня 2013 року у справі № 591/2885/13-а пенсія позивача повинна бути збільшена, а не зменшена. Перерахунок пенсії повинен був проводиться на підставі додатково наданих документів , якими на той час являлось рішення суду. При здійсненні перерахунку відповідачем були порушені вимоги ст. 37 Закону Україні “Про державну службу”, ПКМ України від 12.05.2007 № 700 та від 06.02.2008 № 34 якими були збільшені посадові оклади, постанови КМ України від 31.05.200 № 865, судових рішень, що набрали законної сили та ст. 50 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.Так, згідно з вимогами ст. 37 Закону України “Про державну службу” у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв’язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії. Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 31.05.2000року “Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії”(зі змінами та доповненнями) встановлено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України (для службовців Національного банку України у розмірах, установлених його Правлінням) на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії.
На дату призначення пенсії посадовий оклад ОСОБА_1 становив 950,00 грн., надбавка за ранг 100,00 грн., надбавка за вислугу років (20 %) 210,00 грн. З 01.05.2007 та з 01.02.2008 року був здійснений перерахунок пенсії на підставі постанов КМ України від 12.05.2007 року за № 700 та від 06.02.2008 року за № 34 якими були збільшені посадові оклади. Так, після перерахунку пенсії на підставіпостанови КМ України від 06.02.2008 року за № 34 посадовий оклад позивача становив 1515,00 грн., надбавка за ранг 100,00 грн., надбавка за вислугу років (20 %) 323,00 грн., дані перерахунки наявні в матеріалах пенсійної справи і підтвердженні додатковими поясненнями відповідача а.с.32, тобто у разі підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям спрямовані на підвищення рівня соціального захисту пенсіонера, проводиться перерахунок пенсії пенсіонера. Такий перерахунок жодним чином не може призвести до зменшення існуючого розміру пенсії.
Однак відповідач, виконуючи судове рішення на власний розсуд, при здійсненні перерахунку раніше призначеної пенсії безпідставно зменшив розмір раніше призначеної пенсії за рахунок складових заробітної плати, які не оскаржувались ОСОБА_1 і звісно розпорядження відповідача за № 197370 від 11.11.2013 року, про проведення перерахунку суперечать вимогам чинного законодавства. Також суд вважає, що відповідач в порушення вимог ч. 1 ст. 50 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” буде стягувати пенсію у розмірі 20% пенсії, починаючи з березня 2014 року до повного погашення боргу, оскільки згідно з вимогами статті 50 цього Закону, лише суми пенсій, виплачені надміру, внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Інших підстав для утримання виплачених надміру сум пенсії Закон не містить.
Судом достовірно встановлено, що з боку ОСОБА_1 відсутні зловживання для отримання пенсії, а страхувальник подавав Управлінню Пенсійного фонду України в м. Сумах достовірні дані про отримані доходи та утримані внески.
Суд вважає, що дії Управління пенсійного фонду України в м. Сумах з приводу зменшення розміру пенсії позивача, визначення розміру переплати пенсії та проведення утримань з пенсії на погашення переплати є протиправними.
Керуючись: ст. ст. 11, 17, 71, 86, 94, 98, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
ПОСТАНОВИВ:
- Вимоги ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Сумах, про визнання неправомірною відмову в перерахуванні пенсії, про покладення зобов’язань перерахування пенсії, задовольнити частково.
- Визнати неправомірними дії Управління пенсійного фонду України в м. Сумах щодо зменшення розміру раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 при виконанні рішення Зарічного райсуду м. Суми від 17.10.2013 року справа №591\2885\13.
- Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в м. Сумах провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 та нарахувати утриману суму пенсії у розмірі 20% починаючи з 01.12.2013 року.
- Стягнути з Управління пенсійного фонду України м. Сумах за рахунок коштів Держбюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір розміром 73,08 грн.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на постанову суду особами, які брали участь у розгляді справи, може бути подана до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми протягом 10 днів після проголошення.
Суддя М.І. Шершак
Рішення апеляційної інстанції
04 грудня 2014 р. Справа № 591/4154/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: П’янової Я.В.
Суддів: Зеленського В.В. ,Чалого І.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 07.10.2014р. по справі №591/4154/14-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про визнання неправомірною відмову в перерахуванні пенсії, покладення зобов’язань перерахування пенсії,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач), звернувся до Зарічного районного суду м. Суми з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Суми (далі по тексту – відповідач), в якому просив суд:
- визнати неправомірними дії відповідача про зменшення розміру раніше призначеної пенсії позивачу при здійсненні перерахунку пенсії на виконання постанови Зарічного районного суду від 13.06.2013 року та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2013 року у справі №591/2885/13-а, а також скасувати розпорядження №197370 від 11.11.2013 року та №197370 від 11.11.2013 року про проведення перерахунку, рішення відповідача №569 від 26.11.2013 року про стягнення переплати пенсії в загальній сумі 3861,28 грн. за період з 01.10.2012 року по 22.10.2013 року.
- зобов’язати відповідача повернути позивачу безпідставно утриману суму пенсії у розмірі 20%, починаючи з грудня 2013 року
- стягнути з Державного бюджету України на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 73,08 грн.
Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 07.10.2014 року вимоги позивача до відповідача про визнання неправомірною відмову в перерахуванні пенсії, про покладення зобов’язань перерахування пенсії задоволено частково.
Визнано неправомірними дії відповідача щодо зменшення розміру раніше призначеної пенсії позивачу при виконанні рішення Зарічного райсуду м. Суми від 17.10.2013 року справа №591/2885/13.
Зобов’язано відповідача провести перерахунок пенсії позивачу та нарахувати утриману суму пенсії у розмірі 20% , починаючи з 01.12.2013 року.
Стягнуто з відповідача за рахунок коштів Держбюджету України на користь позивача судовий збір у розмірі 73,08 грн.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на часткову невідповідність вимогам матеріального та процесуального права, просив змінити постанову Зарічного районного суду м. Суми від 07.10.2014 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач, також не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а також неповним встановленням обставин справи, що мають значення для справи, просив скасувати постанову Зарічного районного суду м. Суми від 07.10.2014 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Згідно з ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, а апеляційна скарга відповідача частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач з 01.11.2006 року отримує пенсію державного службовця відповідно до Закону України “Про державну службу” і перебуває на обліку як одержувач пенсії у відповідача.
13 червня 2013 року Зарічним районним судом в м. Суми прийнята постанова, якою позовні вимоги позивача до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах задоволені частково. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах провести перерахунок пенсії позивачу, виходячи із заробітної плати за період з 01.11.2004 року по 31.10.2006 року з урахуванням сум виплаченої їй матеріальної допомоги відповідно до довідки Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Сумській області від 15.03.2013 року за № 01-20/08/353/3, та здійснити відповідні виплати за період з 02.10.2012 року по день набрання постановою суду законної сили.
17 жовтня 2013 року Харківським апеляційним адміністративним судом прийнята ухвала за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах, якою вищевказана постанова Зарічного районного суду в м. Суми від 13.06.2013 року, залишена без змін.
За рішенням суду Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах зобов’язано здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням матеріальної допомоги відповідно до довідки Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Сумській області від 15.03.2013 року за № 01-20/08/353/3.
В грудні 2013 року позивачу надійшов лист Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах від 03.12.2013 року за № 32705/09-08 “Про утримання переплати”, в якому повідомлено, що після виконання постанови Зарічного районного суду м. Суми від 13.06.2013 року та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2013 року у справі № 591/2885/13-а, за період з 01.10.2012 року по 22.10.2013 року утворилася переплата пенсії в загальній сумі 3861,28 грн., яка відповідно до статті 50 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” буде стягуватися в розмірі 20% пенсії, починаючи з 01.12.2013 року до повного погашення боргу.
Зазначені обставини підтверджується повідомленням від 03.12.2013 року за №32705/09-08, копією постанови Зарічного районного суду в м. Суми від 13.06.2013 року, копією ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2013 року, копією розпорядження про призначення пенсії №2627 від 17.11.2006 року, копією розрахунку окладу, копіями розпоряджень №197370 від 11.11.2013 року, рішенням міжвідомчої комісії з інвентаризації пенсійних справ та особових рахунків і списання сум переплат пенсій та грошової допомоги №569 від 26.11.2013 року
Частково погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині, якою позивач просить визнати протиправними дії відповідача про зменшення розміру раніше призначеної їй пенсії при здійсненні виконання постанови Зарічного районного суду м. Суми від 13.06.2013 року, оскільки пенсійним органом зазначені дії були вчинені на виконання судового рішення, яким останній був зобов’язаний здійснити перерахунок раніш призначеної пенсії позивача саме з урахуванням довідки Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Сумській області від 15.03.2014 року за №01-20/08/353/3.
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині, якою позивач просить скасувати розпорядження відповідача №197370 від 11.11.2013 року та №197370 від 11.11.2013 року про проведення перерахунку.
Отже, постанова суду першої інстанції в частині, якою задоволені зазначені позовні вимоги ОСОБА_1 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення – про відмову в задоволені цих позовних вимог.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_2 про скасування рішення відповідача від 26.11.2013 року за №569 про стягнення переплати пенсії в загальній сумі 3861,28 грн. за період з 01.10.2012 року по 22.10.2013 року, то колегія суддів погоджується із загальним висновком суду першої інстанції про обґрунтованість цих вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 50 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернені пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Пунктом 3 Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 року № 6-4, визначено, що повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, проводиться відповідно до ст. 103 Закону України “Про пенсійне забезпечення” у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміни у складі сім’ї тощо. Суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку, стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Наведені норми дають підстави дійти висновку про те, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові, стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсію, лише у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміни у складі сім’ї тощо.
Судом встановлено, що при прийнятті оспорюваного рішення відповідач зазначеним фактами не керувався. Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування судового рішення в цій частині.
Колегія суддів також зазначає, що ст.ст. 105, 106 КАС України визначено форму та зміст адміністративного позову та вимоги до позовної заяви. Зокрема, позовна заява має містити зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п’ятою ст. 105 цього Кодексу.
За приписами ч. 2 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправним рішенням, діями чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб’єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Колегія суддів зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права – зобов’язання відповідача повернути кошти, утримані на підставі незаконного рішення – є нічим іншим як вимогою про стягнення з відповідача цих коштів. Право особи на таку вимогу, такий спосіб захисту порушеного права ґрунтується на положеннях чинного законодавства, зокрема, п. 5 ч. 4ст. 105 КАС України, яка встановлює і такий спосіб як стягнення з відповідача – суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю.
З урахуванням наведеного, інформації відповідача про розмір стягнутої з позивача суми на виконання рішення від 26.11.2013 року за №569, повноважень, наданих суду ч. 2 ст. 11 КАС України щодо можливості виходу за межі позовних вимог, з метою повного захисту прав позивача, колегія суддів приходить до висновку про необхідність захисту цих прав не шляхом прийняття рішення, що має зобов’язальний характер, а рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 3861,28 грн.
Частиною 4 ст. 94 КАС України встановлено, що, якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, ухвалить нове судове рішення, він змінює розподіл судових витрат.
З урахуванням того, що при подачі адміністративного позову позивачем сплачений судовий збір за ставками, встановленими для позовних заяв немайнового характеру в розмірі 73,08 грн., положень ч. 1 ст. 94 КАС України, висновків суду апеляційної інстанції про безпідставність позовних вимог немайнового характеру, колегія суддів приймає рішення про скасування постанови суду в частині, якою з Державного бюджету України на користь позивача у відшкодування витрат по сплаті судового збору стягнуто 73,08 грн. з прийняттям нового судового рішення про зарахування зазначеної суми до Державного бюджету України.
Інші доводи сторін на висновки колегії суддів не впливають.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, –
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах задовольнити частково.
Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 07.10.2014 року скасувати в частині, якою задоволені позовні вимоги ОСОБА_1:
про визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про зменшення раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 при здійсненні перерахунку пенсії на виконання постанови Зарічного районного суду м. Суми від 13.06.2013 року та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2013 року у справі № 591/2885/13-а;
про скасування розпоряджень Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах № 197370 від 11.11.2013 року, № 197370 від 11.11.2013 року;
про зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах повернути ОСОБА_1 безпідставно утриману суму пенсії, починаючи з грудня 2014 року, кошти на погашення протиправно нарахованої переплати з виплати пенсії.
Прийняти нове судове рішення про відмову в задоволені вказаних позовних вимог ОСОБА_1 та про стягнення з Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах на користь ОСОБА_1 3861,28 грн.
Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 07.10.2014 року скасувати в частині, якою з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 стягнуто 73 (сімдесят три) грн. (вісім) 08 грн. в рахунок відшкодування понесених по справі судових витрат з прийняттям нового судового рішення про зарахування суми судового збору у розмірі 73 (сімдесят трьох) грн. 08 (восьми) коп. до Державного бюджету України.
В іншій частині Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 07.10.2014 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Пянова Я.В.Судді(підпис) (підпис) Зеленський В.В. Чалий І.С.
Рішення касаційної інстації
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
“09” лютого 2016 р. м. Київ К/800/67607/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Ситникова О.Ф.(суддя-доповідач),
Малиніна В.В.,
Швеця В.В.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про визнання неправомірною відмову в перерахунку пенсії та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії за касаційними скаргами ОСОБА_4 та Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 07 жовтня 2014 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 звернулась до Зарічного районного суду м. Суми з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення їй розміру раніше призначеної пенсії при здійсненні перерахунку пенсії на виконання постанови Зарічного районного суду м. Суми від 13.06.2013р. та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2013р. у справі №591/2885/13-а; скасувати розпорядження №197370 від 11.11.2013р. та №197370 від 11.11.2013р. про проведення перерахунку й рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах №569 від 26.11.2013р. про стягнення переплати пенсії в загальній сумі 3861,28 грн. за період з 01.10.2012р. по 22.10.2013р.; зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах повернути ОСОБА_4 безпідставно утриману суму пенсії у розмірі 20% починаючи з грудня 2013 року.
Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 07 жовтня 2014 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах щодо зменшення розміру раніше призначеної пенсії ОСОБА_4 при виконанні рішення Зарічного районного суду м. Суми від 17.10.2013р. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах провести перерахунок пенсії ОСОБА_4 та нарахувати утриману суму пенсії у розмірі 20% починаючи з 01.12.2013р.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах задоволено частково. Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 07 жовтня 2014 року скасовано в частині, якою задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 про визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про зменшення раніше призначеної пенсії при здійсненні перерахунку пенсії на виконання постанови Зарічного районного суду м. Суми від 13.06.2013р. та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2013р.; про скасування розпоряджень Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах №197370 від 11.11.2013р., №197370 від 11.11.2013р.; про зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах повернути ОСОБА_4 безпідставно утриману суму пенсії, починаючи з грудня 2014 року, кошти на погашення протиправно нарахованої переплати з виплати пенсії; й прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог ОСОБА_4 та про стягнення з Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах на користь ОСОБА_4 3861,28 грн. В іншій частині постанову Зарічного районного суду м. Суми від 07 жовтня 2014 року залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою Зарічного районного суду м. Суми від 07 жовтня 2014 року та постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року, ОСОБА_4 звернулась до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року залишити без змін в частині стягнення з Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах на її користь 3861,28 грн.; в іншій частині скасувати із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неповне з’ясування обставин справи та на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.
Не погоджуючись з постановою Зарічного районного суду м. Суми від 07 жовтня 2014 року та постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року, Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах звернулось до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Зарічного районного суду м. Суми від 07 жовтня 2014 року та скасувати в частині задоволення позовних вимог постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року й прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити, посилаючись на неповне з’ясування обставин справи та на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційних скарг, матеріали справи, суд, в межах ст. 220 КАС України, дійшов до висновку про часткове задоволення касаційних скарг з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач з 01.11.2006р. отримує пенсію державного службовця відповідно доЗакону України “Про державну службу”.
13 червня 2013 року Зарічним районним судом в м. Суми прийнято постанову, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року, якою позовні вимоги позивача до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах задоволено частково. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах провести перерахунок пенсії позивачу, виходячи із заробітної плати за період з 01.11.2004р. по 31.10.2006р., з урахуванням сум виплаченої їй матеріальної допомоги, відповідно до довідки Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Сумській області від 15.03.2013р. за № 01-20/08/353/3, та здійснити відповідні виплати за період з 02.10.2012р. по день набрання постановою суду законної сили.
На виконання рішення суду, Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах зобов’язано здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу, з урахуванням матеріальної допомоги, відповідно до довідки Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Сумській області від 15.03.2013р. за № 01-20/08/353/3.
В грудні 2013 року позивачу надійшов лист від Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах від 03.12.2013р. за №32705/09-08 “Про утримання переплати”, в якому повідомлено, що після виконання постанови Зарічного районного суду м. Суми від 13.06.2013р. та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2013р. у справі № 591/2885/13-а, за період з 01.10.2012р. по 22.10.2013р. утворилася переплата пенсії в загальній сумі 3861,28 грн., яка відповідно до ст. 50 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” буде стягуватися в розмірі 20% пенсії, починаючи з 01.12.2013р. до повного погашення боргу.
Зазначені обставини підтверджується повідомленням від 03.12.2013р. за №32705/09-08, копією постанови Зарічного районного суду в м. Суми від 13.06.2013р., копією ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2013р., копією розпорядження про призначення пенсії № 2627 від 17.11.2006р., копією розрахунку окладу, копіями розпоряджень №197370 від 11.11.2013р., рішенням міжвідомчої комісії з інвентаризації пенсійних справ та особових рахунків і списання сум переплат пенсій та грошової допомоги № 569 від 26.11.2013р.
Вважаючи такі дії, рішення та розпорядження відповідача безпідставними та такими, що виходять за межі їх службових повноважень, позивач звернулась до суду із зазначеними позовними вимогами.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем при здійсненні перерахунку пенсії позивачу, з урахуванням постанови Зарічного районного суду в м. Суми від 13.06.2013р., неправомірно зменшено розмір раніше призначеної пенсії, та з урахуванням положень статті 50 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”протиправно буде стягуватись з позивача пенсія у розмірі 20 %, внаслідок утворення переплати.
Скасовуючи постанову Зарічного районного суду м. Суми від 07 жовтня 2014 року в частині задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав щодо визнання протиправними дій відповідача про зменшення розміру раніше призначеної позивачу пенсії при здійсненні виконання постанови Зарічного районного суду м. Суми від 13.06.2013р., оскільки пенсійним органом зазначені дії були вчинені на виконання судового рішення, яким останній був зобов’язаний здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії позивача (з урахуванням довідки Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Сумській області від 15.03.2014 року за №01-20/08/353/3).
Проте, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, доводи касаційних скарг, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції не погоджується з таким висновком, на підставі наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов’язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Відповідно до п.38 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 25.11.2005 року № 22-1 орган, що призначає пенсію, має право в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість видачі документів для призначення (перерахунку) пенсії.
Згідно ч.2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» довідки про заробітну плату видаються підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Положеннями ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Згідно із приписами ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсію, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих особі, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Тобто, саме на Пенсійний фонд покладено обов’язок щодо здійснення виплат пенсій з урахуванням вимог пенсійного законодавства, а також щодо контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, що виключає можливість виплати пенсій, виплата яких не передбачена чинним законодавством, навіть за умови послідуючого відшкодування відповідних втрат Пенсійного фонду сторонніми особами.
Механізм правового захисту інтересів позивача у даному випадку регулюється приписами ст. 50 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування».
Зі змісту даних законодавчих норм вбачається, що необхідною умовою повергнення надмірно виплачених сум пенсії є, зокрема, зловживання з боку пенсіонера щодо підроблених документів або подання свідомо неправдивих відомостей.
Факт підробки документа та використання підробленого документа повинен бути підтверджений лише вироком суду у кримінальній справі, що набрав законної сили.
Як вбачається з матеріалів справи, Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сумах прийнято рішення № 569 від 26.11.2013р. про стягнення переплати пенсії в загальній сумі 3861,28 грн. за період з 01.10.2012р. по 22.10.2013р. на виконання постанови Зарічного районного суду в м. Суми від 13.06.2013р. та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2013р., що суперечить вимогам ст. 50 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», яка передбачає стягнення надміру виплаченої пенсії тільки внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних.
На підставі встановлених по справі обставин та застосування відповідних норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що дії, рішення та розпорядження Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах щодо зменшення позивачу розміру раніше призначеної пенсії на виконання постанови Зарічного районного суду м. Суми від 13.06.2013р. та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2013р. у справі №591/2885/13-а із застосуванням норм ст. 50 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» не відповідають вимогам ч. 3 ст.2 КАС України та ч.2 ст. 19 Конституції України.
Зважаючи на те, що по справі не потрібно збирати або додатково перевіряти докази, обставини справи з’ясовані повно, але висновки не відповідають встановленим обставинам та допущені помилки в застосуванні норм матеріального права, колегія суддів вважає можливим ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
За правилами частини першої статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України суд, –
ПОСТАНОВИВ :
Касаційні скарги ОСОБА_4 та Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах задовольнити частково.
Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 07 жовтня 2014 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах щодо зменшення ОСОБА_4 розміру раніше призначеної пенсії при здійсненні перерахунку пенсії на виконання постанови Зарічного районного суду м. Суми від 13.06.2013р. та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2013р. у справі №591/2885/13-а.
Скасувати розпорядження №197370 від 11.11.2013р. та №197370 від 11.11.2013р. про проведення ОСОБА_4 перерахунку пенсії.
Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах № 569 від 26.11.2013р. про стягнення переплати пенсії в загальній сумі 3861,28 грн. за період з 01.10.2012р. по 22.10.2013р.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах повернути ОСОБА_4 безпідставно утриману суму пенсії у розмірі 20% починаючи з грудня 2013 року.
Постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Судді О.Ф. Ситников
В.В. Малинін
В.В. Швець