Особливості пенсійного забезпечення для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі
Багатьох нинішніх пенсіонерів, після повернення на Україну, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі турбує питання невиплати пенсій, зароблених в Росії.
Сьогодні між країнамі СНД діє Угода про гарантії прав громадян держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері Пенсійного забезпечення від 13.03.1992 р (далі – Угода), учасниками якої є й Україна, й Російська Федерація. У відповідності з Угодою, длявстановлення права на пенсію таким громадянам враховують трудовий стаж, набутий на территорії СНД, а також на территорії колишнього СРСР до 13.03.1992 р. Призначають пенсію за місцем проживання заявника. Крім того, Україна і Росія 15 січня 1993 підписали двохсторонню Тимчасову угоду між Урядом Україні та правительством Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняніх до районів Крайньої Півночі, у сфері пенсійного забезпечення. Відповідно до цього документу, громадяни обох країн, які пропрацювали не менше 15 років в районах Крайньої Півночі або не менше 20 років в місцевостях, прірівняніх до районів Крайньої Півночі, незалежно від місця їх постійного проживання на территорії обох держав, мають право на пенсію за віком: чоловіки після досягнення 55-річного віку, жінки – після 50 років.При цьому загальний стаж роботи у чоловіків винен становити не менш 25 років, у жінок – не менш 20 років. За період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, пенсію особам, проживаючим в Україні, призначає Пенсійний фонд України. При цьому, компетентні органи Російської Федерації відшкодовують витрати на виплату пенсії, обчисленої за нормами законодавства Російської Федерації, в тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, починаючи з 1 січня 1991 року до набуття права на пенсійне забезпечення згідно із законодавством України. Що стосується Тимчасової угоди, то тут слід звернути увагу на два важливих моменти: Іноді плутають періоди роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відпрацювання певного стажу в яких необхідна для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, з періодами трудової діяльності, які не дають право на таку пільгу. Наприклад, плутають зі службою в армії в районах Крайньої Півночі, періодом догляду матері за дітьми віком до трьох років, навчанням і т. п. Але щоб на п’ять років раніше вийти на пенсію, слід відпрацювати відповідно саме 15 років в районах Крайньої Півночі або 20 років в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Другий дуже важливий момент: Тимчасовою угодою передбачається, що право на пенсію за віком мають громадяни, які працювали тільки на територіях, внесених до Переліку районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, який діяв до 1 січня 1992 року. Саме ця норма присутня в ст. 2 Тимчасової угоди. Пізніше уряд Російської Федерації змінювало і доповнювало Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, проте норми Тимчасової угоди не поширюються на ці доповнення. Однак, найбільша кількість проблем у пенсійному забезпеченні працівників Крайньої Півночі виникає через нелегальну трудову міграцію. Працюючи без оформлення трудового договору, українці позбавляють себе не тільки соціального захисту, а й права на пенсію. Кожен, хто їде на роботу в Росію, повинен потурбуватися про те, щоб між ним і роботодавцем було укладено трудову угоду. Обов’язковим пунктом такої угоди має бути зобов’язання роботодавця платити за свого найманого працівника внески на пенсійне страхування. На жаль, часто трапляється, що російські роботодавці за своїх офіційно оформлених працівників-трудових мігрантів не платять пенсійні внески, позбавляючи їх таким чином страхового стажу. В першу чергу, це стосується періоду з 01.01.2002 р, коли вступили в силу федеральні закони «Про обов’язкове пенсійне страхування в Російській Федераціі» від 15.12.2001 р № 167-ФЗ і «Про правове становище іноземних громадян у Російській Федерації» від 25.07.2002 р № 115-ФЗ. Відповідно до цих законодавчих актів, трудові мігранти – іноземні громадяни, які тимчасово перебувають на території Росії, не віднесені до застрахованих осіб, тому страхові внески до пенсійного фонду Росії за них не нараховуються. Таким чином наші громадяни втрачають страховий і спеціальний стаж. Втім, за повідомленнями російських ЗМІ, починаючи з 2012 року, в ці закони були внесені зміни, згідно з якими трудові мігранти стали учасниками російської пенсійної системи. З цього року страхувальники нараховують страхові внески на виплати іноземним громадянам, які уклали трудовий договір на невизначений термін або строковий трудовий договір (договори) загальною тривалістю не менш шести місяців протягом календарного року.
Особливості пенсійного забезпечення для осіб, що працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР.
В період існування Радянського союзу та й після отримання незалежності багато громадян, а також осіб, що згодом переїхали в Україну з Росії працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР. Звичайно умови праці в таких районах значно важчі ніж в іншій місцевості, тому виникає питання чи мають ці особи переваги, щодо призначення пенсії? Так мають, а саме : Передбачені Тимчасовою угода між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення (далі – тимчасова угода); Передбачені Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Згідно Тимчасової угоди громадяни України і Росії які пропрацювали не менше 15 календарних років у районах Крайньої Півночі або не менше 20 календарних років у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, незалежно від місця їх постійного проживання на території обох держав мають право на пенсію по старості (за віком):чоловіки – по досягненні 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років,жінки – по досягненні 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років. Дуже часто запитують: «Я працював чи працювала в районах Крайньої Півночі, наприклад 7 років, та в районах в районах прирівняних до них 15, чи маю я право вийти на пенсію у 55 чи 50 р? В такому випадку 1 рік роботи в районах прирівняних до районів Крайньої Півночі зараховується як 9 місяців роботи в районах Крайньої Півночі. Тобто, 15 років в районах прирівняних до районів Крайньої Півночі дорівнює 11 років в районах Крайньої Півночі, 2 місяці додаємо 7 років ( зазначено вище), виходить 18 р. 2 м. Так маєте, але хочу підкреслити, що лише за умови наявності загального стажу 25 чи 20 р., якщо він менший, скажімо 24 р., і всі вони в районах Крайньої Півночі, права виходуна пенсію у 55 чи 50 Ви не маєте. Застосовується загальний порядок. Про Ваше право вийти швидше на пенсію ми поговорили, але у Вас виникне питання, як ним скористатися, куди звертатися, які для цього необхідні документи? Згідно Порядоку переведення і виплати пенсій відповідно до Тимчасової Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівнені до районів Крайньої Півночі, у галузі пенсійного забезпечення від 15 січня 1993 року, особи які відповідають вимогам зазначеним в Тимчасовій угоді (наводилися вище). Пенсіонер, який працював у районах Крайньої Півночі і прирівняних до них місцевостях після 1 січня 1991 року подає до управління Пенсійного фонду заяву та документи, що підтверджують його постійне проживання на території Україні. В такому випадку частина пенсії оплачується з законодавства Росії, а саме, пенсія за стаж після 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі чи прирівняних.Співробітники Пенсійного фонду самі заповнюють формуляр і пересилають його в Росію. Російська сторона здійснює переказ пенсій раз в квартал, у другому місяці кварталу, після чого гроші виплачуються пенсіонеру по курсу НБУ, що діяв на день їх надходження, через уповноважений банк України. Така виплата з пенсійного фонду Росії проводиться до виникнення права на пенсію за віком, за законодавством України, тобто до 60 чи 55років для чоловіків та жінок відповідно. У випадку, якщо у Вас менше 15 років стажу на КрайнійПівночі чи загальний стаж менший за 25 чи 20 років Ви маєте право на пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» Період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року. Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року “Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі”, постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року N 148 “Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року “Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі”, Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року “Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі”. Згідно того ж п. 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з урахуванням змін і доповнень, внесених Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.67 року, пільги щодо обчислення стажу надавались працівникам, що переводились, направлялись чи запрошувались на роботу в райони Крайньої Півночі і місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, із інших місцевостей країни за умови, що ці працівники укладали трудові договори про роботу в цих районах на три роки, а на островах Північного льодовитого океану два роки. – для призначення пенсій за віком та по інвалідності період роботи з 1 серпня 1945 року до 1 березня 1960 року 1 рік роботи зараховувався за 2 роки, а з 1 березня 1960 року до 1 січня 1991 року 1 рік роботи за 1 рік та 6 місяців;
Необхідною умовою для застосування кратності є укладання трудового договору строком на 5, 3 чи 2 роки.
Виключенням є працівники Дальбуду НКВД СРСР, Печерського вугільного басейну та Норильського і Ухтинського комбінатів НКВД СРСР. Зазначеним працівникам пільги надавалися незалежно від факту укладання трудових договорів за умови, що вони були працевлаштовані до 1 березня 1960 року. Стаж роботи в районах крайньої півночі після 1 січня 1991 року зараховується в загальному порядку як в будь-якій іншій місцевості. Якщо особа не може надати трудовий договір, то документами, які будуть слугувати підставою для застосування кратного обчислення стажу роботи в районах Крайньої Півночі можуть бути: – трудова книжка, в якій є наявний штам підприємства про розповсюдження пільг по обчисленню стажу роботи. – довідка підприємства, установи, організації, де працювала особа, в якій зазначено про факт роботи за строковим трудовим договором, період на який він був укладений та розповсюдження на особу пільг по обчисленню стажу за цей період.
Отже, законодавство вимагає офіційного підтвердження наявності строкової трудової угоди.
Судова практика щодо перерахування стажу роботи в районах Крайньої Півночі та районах прирівняних до них є доволі неоднозначна, тому для забезпечення своїх прав Вам краще звернутися до кваліфікованого юриста, який зможе відстояти Ваші чесно одержані пільги.