Висновок, що відсутність інформації про дні виїзду в зону відчуження, внаслідок чого на думку Пенсійного фонду не підтверджено час виконання робіт по ліквідації нас ділків аварії на ЧАЕС безпосередньо в зоні відчуження призначити пенсію відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не має підстав, не є законним.
Такої думки дійшов Деснянський районний суд м. Києва у своєму рішення від 24 січня 2018 року по справі № 754/14183/17.
Позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в призначення позивачу пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 8 років як ліквідатору наслідків ЧАЕС відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов’язати відповідача призначити позивачу пенсію по за віком із зниженням пенсійного віку на 8 років як ліквідатору наслідків ЧАЕС відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та виплачувати йому пенсію починаючи з дати звернення.
Заперечуючи проти позову, Відповідач посилався на те, що надані позивачем документи на призначення пенсії не містять найменування населеного пункту де проводили роботи, а тому дії Лівобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві відповідають вимогам діючого законодавства.
Задовольняючи позов суд вирішив, що первинні документи, що підтверджують період роботи в зоні відчуження при призначенні пенсій на пільгових умовах, надаються за відсутності посвідчення учасника ліквідації аварії на ЧАЕС, яке повинно мати штамп про його перереєстрацію, дату її проведення та довідки форми 122.
Також рішення обґрунтовано наступним:
Згідно листа Лівобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 24.04.2017 року за вих. №6679/06 за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 від 27.03.2017 року про перехід на пенсію за віком із зниженням пенсійного віку, останньому відмовлено, оскільки в ході опрацювання документів було виявлено, що в архівній довідці від 27.12.2010 року №54905 виданої Галузевим Державним архівом Міністерства оборони України відсутні інформація про дні виїзду в зону відчуження. Виходячи з вищенаведеного, оскільки не підтверджено час виконання робіт по ліквідації нас ділків аварії на ЧАЕС безпосередньо в зоні відчуження призначити пенсію відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на даний час немає підстав.
Відповідно до паспортих даних позивача, останній народився 19.11.1961 року.
Згідно з витягом з протоколу засідання Комісії для розгляду питань, пов’язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 24.02.2017 року за №2 вирішено на підставі представлених документів встановити статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2ОСОБА_1 та видати посвідчення відповідної категорії.
Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 (категорія 2), виданого 24.02.2017 року позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році.
Відповідно до копії військового квитка позивача вбачається, що останній приймав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській.
З архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства борони України від 27.10.2010 року № 54905 вбачається, що позивач приймав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській ЧАЕС у період з 05.11.1986 року по 08.12.1986 року. За цей період отримав дозу опромінення 32 рентген. Також у вказаній довідці відображено отримання особових грошей 3,50 за добу.
Довідка №261 Деснянського районного військового комісаріату м. Києва підтверджує, що у період з 05.11.1986 року по 08.12.1986 року у складі в військової частини №21151 позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській ЧАЕС.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов’язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках – не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-12 для встановлення пільг і компенсацій визначаються категорії осіб, які постраждали внасідок Чорнобильської катастрофи, до 2 категорії відносяться учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: з моменту аварії до 1 липня 1986 року – незалежно від кількості робочих днів; з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року – не менше 5 календарних днів; у 1987 році – не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи; евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття); особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов’язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, – категорія 2.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджується відповідними документами. Видача довідок про період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також на території радіоактивного забруднення здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами).
Відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-12 особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: – які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року – не менше 5 календарних днів зменшення віку 10 років; – які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів зменшення віку 8 років; – які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році – від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році – не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві – не менше 14 календарних днів у 1986 році зменшення пенсійного віку 5 років.
Відповідно до вимог чинного законодавства (Постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-11 «Про затвердження Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» при призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку, визначеного Законом України «Про соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»), особи повинні надати: посвідчення учасника ліквідації аварії на ЧАЕС, яке повинно мати штамп про його перереєстрацію, дату її проведення; довідку форми 122 (за установленою формою, затвердженою Постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питань № 122 від 09.03.1988 року).
Проте, у разі неможливості подання довідки за формою №122 для призначення пенсії надаються інші первинні документи, що підтверджують період роботи в зоні відчуження: довідки про період роботи в зоні, табелі обліку робочого часу тощо. Вказана позиція узгоджується із змістом п.7 п.п. «ґ» постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. N22-1 (в редакції станом на 15.10.2009 року), згідно з якою замість довідки про період участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 року №122, можуть надаватись довідки архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об’єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС тощо.
З аналізу викладених норм вбачається, що первинні документи, що підтверджують період роботи в зоні відчуження при призначенні пенсій на пільгових умовах, надаються за відсутності посвідчення учасника ліквідації аварії на ЧАЕС, яке повинно мати штамп про його перереєстрацію, дату її проведення та довідки форми 122 (за установленою формою, затвердженою Постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питань № 122 від 09.03.1988 року).
Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 83 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку: пенсії за віком та по інвалідності призначаються з дня досягнення пенсійного віку або відповідно встановлення інвалідності органами медико-соціальної експертизи, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку або встановлення інвалідності.
Виходячи з викладеного ОСОБА_1 віднесений до 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, має право на зменшення пенсійного віку на 8 років.